Літотриптер для хірургів дитячої лікарні Кропивницького
Сучасне обладнання для лікування сечокам’яної хвороби у дітей вже працює у Кропивницькій дитячій лікарні.
Ми передали до хірургічного відділення дитячої обласної лікарні спеціальний літотриптер, який дає змогу проводити малоінвазивні оперативні втручання дітям із сечокам’яною хворобою без необхідності відкритих хірургічних операцій. Тепер маленькі пацієнти зможуть отримувати якісну допомогу без виїзду до столичних клінік — безпосередньо в Кропивницькому.
«Зараз ми чітко бачимо негативну тенденцію — сечокам’яна хвороба значно “помолодшала”. Ще 20 років тому це були поодинокі випадки, а зараз майже щотижня до нас надходять діти, які потребують активного хірургічного втручання. Цей апарат дозволить використовувати метод контактної літотрипсії — роздроблення каменів у сечовивідних шляхах. Це значно безпечніше, ефективніше й менш травматично, ніж традиційні операції», — розповідає Дмитро Швечков, дитячий хірург обласної лікарні.
За його словами, раніше подібні втручання доводилося проводити у Києві, переважно в приватних клініках. Наприклад, одна з останніх історій стосується хлопчика, який народився з важким синдромом і мав складну урологічну патологію. Через відсутність відповідного обладнання в Кропивницькому його оперували в одній із приватних клінік столиці, і вартість втручання сягала понад 100 тисяч гривень. Сьогодні завдяки новому обладнанню такі операції можна проводити в рідному місті безкоштовно.
«Це була наша мрія. Наш лікар — справжній професіонал, у нього золоті руки. Але навіть найкращі фахівці не можуть працювати без відповідної техніки. І коли з’явилась можливість передати саме цей апарат, ми зрозуміли, наскільки це важливо. Відтепер ми зможемо допомагати ще більшій кількості дітей», — розповіла директорка МБФ «Янгол життя» Наталія Тарабріна.
Окрім того, у лікарні вже є й інше обладнання, придбане за підтримки ГО «Фундація Течія». Зокрема, оновлено лабораторний апарат, який дозволяє оперативно та якісно проводити аналізи. Ми знаємо як важливо не лише забезпечити медиків технікою, а й зробити так, аби діти лікувалися якомога ближче до дому — поруч із рідними, без додаткового стресу, пов’язаного з переїздами та госпіталізацією у чужих містах.