Надія, сльози та любов: чим і як живе єдиний прихисток для внутрішніх переселенців у Чернівцях
З березня цього року у місті Чернівці працює шелтер для українців, які були змушені покинути домівки через військову агресію Росії. Його заснував Благодійний фонд «Комітет громадського порятунку України», а фінансують його благодійники, зокрема – ГО «Фундація Течія».
Сьогодні у шелтері проживає 127 людей, з яких 30 – це діти. Але бажаючих отримати прихисток над головою значно більше. Щодня до шелтера звертаються 5-6 осіб, які не можуть повернутися додому, бо будинок знаходиться в окупації або зруйнований ворожими пострілами. Всього шелтер з початку війни став домом для понад 5000 осіб.
«Раніше про нас дізнавалися з соціальних мереж, через сайт «Прихисток», через сарафанне радіо, а тепер здебільшого до шелтера спрямовує міська влада, адже наш шелтер лишився єдиним прихистком у місті. Ми забезпечуємо проживаючих всім… від даху над головою до найменших побутових дрібниць», – розповідає Антон Алекса, директор БФ «Комітет громадського порятунку України».
Також шелтер сприяє адаптації внутрішньо переміщених осіб в Чернівцях. Частині дорослих мешканців тут допомогли з працевлаштуванням, а 17 дітей відвідують місцеву школу. Про будні шелтера розповідає Вадим, він потрапив сюди з рідної Харківщині. Зараз його місто деокуповано, але повертатися додому поки зарано, адже місто – під постійним обстрілами. У березні він рятував свою родину і випадково дізнався про шелтер. Тепер Вадима всі називають комендантом. Він слідкує за порядком і дивитися, щоб усім всього вистачало.
«Про життя нашого шелтера можна знімати серіал. Хоча навіть знімати нічого не треба. Просто поставте камери і насолоджуйтесь життєвим сценарієм. Чого тут тільки не було, – зізнається Вадим. – І бійки, і лайки, і симпатії, і, звичайно ж кохання. Куди без нього? Одна пара вже навіть чекає на дитину».
У кімнатах прихистку живуть від 10 до 30 людей. Разом з ними – домашні улюбленці. У них своя «гуманітарна лінія». У шелтері їх також забезпечують всім необхідним. Така кількість людей в одному приміщенні разом з дітьми та тваринками створює незручності, тому Антон, директор шелтеру, зараз зайнятий ремонтом і переплануванням «гуртожитку». Він хоче перебудувати загальні кімнати на чотирикімнатні, щоб кожна родина мала своє окреме житло.
Ще один план на майбутнє – організувати комфортні місця для навчання дітей. Цей напрям координує другий із засновників БФ «Комітет громадського порятунку України» – Дмитро Козьма. «Зараз моє першочергове завдання – організувати онлайн навчання для наших 30 дітей. Ми хочемо одну з кімнат заводу обладнати під навчальний клас. Поставити парти, закупити кожному по ноутбуку», – каже Дмитро.
Харчуються в шелтері окремо родинами, а прибирають по черзі. Всіма необхідними продуктами мешканців також забезпечують безкоштовно.
«У нас в основному живуть люди, яким нема куди йти. Всі вони приїхали з зони бойових дій або з окупації. Більшості з них нема куди повертатися, тому ми хочемо зробити комфортні умови для проживання», – розповідає Антон Алекса. Люди прибувають до шелтеру у важкому психологічному стані. Тому ще один напрям роботи – безкоштовна психологічна допомога. «У нас живе жінка з дитиною…. Вона при в’їзді з окупації втратила чоловіка. Його просто вбили росіяни. Є тут у нас бабуся з онучкою. Батьків дівчинки теж вбили, вертатися їм нема куди. Всі вони проходять психологічну реабілітацію», – розповідає Дмитро Козьма.
Зараз шелтер активно готується до зими. Думають чим опалювати, і як розширити можливості шелтера. Адже на заводі, який переобладнали у прихисток внутрішньо переміщених осіб, є ще достатньо приміщень, з яких можна зробити кімнати для проживання українців, яким потрібен дах над головою. Питання лише в коштах. Охочі допомогти шелтеру, можуть це зробити на сторінці фонду. https://secure.wayforpay.com/donate/poryatunokuah «Фундація Течія» у червні 2022 року перерахувала на потреби шелтеру 1,56 млн грн. Цих коштів вистачило на функціонування прихистку протягом трьох місяців.